мисливиця

МИСЛИ́ВИЦЯ, і, ж., рідко.

Жін. до мисли́вець 1.

[Іфігенія:] Ти, срібнолука богине-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай... (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. мисливиця — мисли́виця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. мисливиця — -і, розм. Жін. до мисливець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мисливиця — МИСЛИ́ВИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до мисли́вець 1. [Іфігенія:] Ти, срібнолука богине-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай… (Л. Укр., І, 1951, 160).  Словник української мови в 11 томах