мисливиця

мисли́виця

-і, розм.

Жін. до мисливець.

Значення в інших словниках

1. мисливиця — мисли́виця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. мисливиця — МИСЛИ́ВИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до мисли́вець 1. [Іфігенія:] Ти, срібнолука богине-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай... (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. мисливиця — МИСЛИ́ВИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до мисли́вець 1. [Іфігенія:] Ти, срібнолука богине-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай… (Л. Укр., І, 1951, 160).  Словник української мови в 11 томах