мисливець
мисли́вець
-вця, ч.
1》 Той, хто займається, захоплюється мисливством.
2》 за ким – чим, перен. Той, хто переслідує кого-, що-небудь, шукає когось, щось.
|| спец. Швидкоплавне військове моторне судно, призначене для розшуку і знищення підводних човнів противника.
3》 розм., рідко. Розумний, метикуватий, хитрий чоловік.
Мисливець-промисловик — професійний мисливець, що займається промислом хутрового звіра.
Великий тлумачний словник сучасної української мови