мовлення
МО́ВА (здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити), ЯЗИ́К заст., РІЧ розм., СЛО́ВО розм., ГЛАГО́Л ц.-с.; МО́ВЛЕННЯ, БЕ́СІДА діал. (спілкування людей між собою за допомогою органів говоріння; мовна діяльність). Рідна мова — це тисячолітня творчість народу, його душа, характер, його свобода і пам'ять. Скільки є мов на світі — стільки світів на землі (з газети); І возвеличимо на диво І розум наш і наш язик (Т. Шевченко); Еней похнюпивсь, дослухався, Сивилла що йому верзла, Стояв, за голову узявся — Не по йому ся річ була (І. Котляревський); Всі акини давно вважали, що голос і слово людське незрівнянно виразніші за музичний інструмент (Т. Масенко); (Анастасій:) Що ви стоїте? Ідіть же! Проклят той, хто з вас посміє Не слухати мого глаголу!! (М. Костомаров); Петрикові лють бесіду відібрала, стояв, як свічка (Марко Черемшина).
РАДІОМО́ВЛЕННЯ, МО́ВЛЕННЯ. Відкривши хвилі завдовжки у кілометри і сотні метрів, людина використала їх для радіомовлення (з журналу); 1941 року на Волзі почала мовлення радіостанція ім. Т. Г. Шевченка (з газети).
Словник синонімів української мови