мовлення

МО́ВЛЕННЯ, я, с.

1. Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність.

Часто риси літературної мови й діалектні риси (фонетичної системи та граматичної будови) існують паралельно; вони залежать від віку, від обстановки мовлення і жанрів мови (з наук. літ.);

Сила мовлення на сцені виявляється насамперед у вимові (з наук. літ.);

Дієслова мовлення;

Дієслова теперішнього часу вказують на дії, які відбуваються постійно або в момент мовлення (з навч. літ.).

2. рідко. Повідомлення по радіо; радіомовлення.

До редакції надходять багато листів, автори яких просять роз'яснити умови надання проводової радіомережі для ведення мовлення незалежними редакційними колективами (з газ.).

△ (1) Невла́сне пряме́ мо́влення, лінгв. – передача у художньому творі мови персонажа мовою автора, коли слова персонажа передаються словами автора.

Рефлектуючі герої [творів В. Винниченка] потребували нових способів зображення характерів, зокрема – невласне прямого мовлення, внутрішніх монологів, складної структури діалогів (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. мовлення — мо́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мовлення — 1. Спілкування людей між собою за допомогою мови, мовна діяльність, процес говоріння; манера говорити: правильне мовлення, мовлення іноземця, розвиток мовлення, культура мовлення, монологічне мовлення, виправляти мовлення.  Літературне слововживання
3. мовлення — [моўлеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
4. мовлення — -я, с. 1》 Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність. Автоматичне мовлення — відтворення добре вивченої серії слів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мовлення — МО́ВА (здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити), ЯЗИ́К заст., РІЧ розм., СЛО́ВО розм., ГЛАГО́Л ц.-с.  Словник синонімів української мови
6. мовлення — МО́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність. Часто риси літературної мови й діалектні риси (фонетичної системи та граматичної будови) існують паралельно; вони залежать від віку...  Словник української мови в 11 томах