монотонний
МОНОТО́ННИЙ (який весь час звучить однаково), ОДНОЗВУ́ЧНИЙ, ОДНОТО́ННИЙ. — Ну? — Те нукання як крапля з даху після великого грозового дощу, й під його монотонний плюск гарно було дрімати (І. Багряний); Однозвучне цокання годинника переривало тишину малої кімнати (О. Кобилянська); Краплі, зриваючись з дерев, мерехтять самоцвітами і своїм однотонним перестуком заколисують землю (М. Стельмах).
ОДНОМАНІ́ТНИЙ (позбавлений різноманітності, змін, весь час однаковий), МОНОТО́ННИЙ, ОДНОТО́ННИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ. Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (С. Скляренко); Небагато часу минуло, а вже мені обридло життя, монотонне та безквітне (І. Нечуй-Левицький); Було, весни животворящий дух Замети срібні склом тонким укриє, І перших крапель однотонних рух Наллє серця вином ясної ліри (М. Рильський); (Любов:) Риск.. та що, без нього все життя людське було б одностайне, як осінній дощ (Леся Українка).
Словник синонімів української мови