мораль
ВИ́СНОВОК (остаточна думка, логічний підсумок спостережень, міркувань, розгляду фактів), УМОВИ́ВІД рідко; МОРА́ЛЬ (повчальний висновок). Зірким оком помітила перстень на правій руці в Бориса Савовича й одразу ж зробила висновок, що вже він одружений (О. Гончар); Наші відчуття, уявлення, поняття, умовиводи є образом зовнішнього світу (з наукової літератури); Байку хіба розкажу, а мораль ви самі вже виводьте (Леся Українка).
МОРА́ЛЬ (система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства); Е́ТИКА (сукупність моральних правил). Людина живе в суспільстві і не може бути не залежною від нього, від його моралі (В. Логвиненко); Відсутність етики професійної і людської — чорна діра, здатна поглинути все живе (з газети).
ПОВЧА́ННЯ (слова, що містять поради, напучування тощо), ПРО́ПОВІДЬ розм., МОРА́ЛЬ розм., ОТЧЕНА́Ш жарт., РЕКОМЕНДА́ЦІЯ перев. книжн., ПОУЧЕ́ННЯ книжн. заст., ВИ́ЧИТИ діал., ПОУ́КА діал. Андрій не приймав тих повчань, він або огризався, або істерично кричав і замикався в собі (Ю. Мушкетик); Сказала (Вероніка), хоробливо усміхнувшись: — По твоїй проповіді живу, брате: треба дивитись глибше на життя (М. Хвильовий); Обов'язкові елементи байки: алегорія, розповідь про подію, мораль (з підручника); Любив дід додержати до послідньої хвилини, приголомшити, а потім вичитати доброго отченашу (Г. Хоткевич); В часи студентства в інституті по рекомендації професора Кричевського під час літніх канікул я багато мандрував по селах Чернігівщини (з журналу); Княжич жив у печері великого Никона, читаючи вголос його книги й приймаючи поучення від великих старців Печерського монастиря (М. Грушевський); Полюбились йому дідові вичити, розумні, правдиві, добрі (Панас Мирний); — Ви, може, гадаєте, що я, як старший, вважаю своїм обов'язком давати вам якісь батьківські поуки? (М. Рудницький).
Словник синонімів української мови