моровиця
ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність); ПАНДЕМІ́Я (найвищий ступінь розвитку масового захворювання); ПАНЗОО́ТІЯ (масове захворювання тварин). Тривожна вість про несподіваний спалах епідемії холери вже охопила навколишні села (П. Колесник); Ми пишалися своєю Батьківщиною, яка зупинила епідемію фашизму. Ми пишалися батьками — живими і мертвими, — що перемогли доти непереможного ворога (Б. Олійник); Пошесті гуляють містом: іспанка, а за нею сипняк (А. Хорунжий); Варфоломій говорив: — ..Як у свій час носили винниченківські сорочки, так тепер наше глухе місто поринуло в матеріалізмі. Якась пошесть (М. Хвильовий); Минуло сто літ, — на могилах людей, що погинули від зарази, ярий моріг зазеленів, а нащадки їх спокійно ходили по горах-полонинах (Леся Українка); Після лютої зими закотився до Остра мор (С. Скляренко); Найстарший син його не повернувся з Балканських гір.., наймолодший помер у моровицю (М. Стельмах); Пандемія грипу; Панзоотія ящура.
Словник синонімів української мови