мурувати
МУРУВА́ТИ (споруджувати щось з каменю, цегли), ВИКЛАДА́ТИ, КЛА́СТИ розм. — Док.: змурува́ти, ви́мурувати. Він пригадав, як на заводі муляри мурували стіни нового корпусу (С. Чорнобривець); Тут було людно — хлопці й дівчата викладали стіну (О. Донченко); Старий пічник Павло Рябусь. ..Прийшов, сусідом поселивсь Із дівчиною Варею І печі класти розпочав (П. Воронько).
Словник синонімів української мови