Словник синонімів української мови

мітка

ПО́ЗНАЧКА (спеціальний знак, зроблений для відрізнення чогось, вказівки на щось), ПОЗНА́ЧЕННЯ, ВІДМІ́ТКА, МІ́ТКА, МІТА, ВІДЗНА́ЧКА розм., ЛИ́ТА заст.; КАРБ, НАРУ́БКА (такий знак, зроблений чимсь гострим); ПОМІ́ТКА (перев. письмова); РЕМА́РКА спец. (у словнику — для повнішої характеристики слова). Податковий інспектор щомісяця брав хабар, ставив якусь позначку у своїй записній книжці (Н. Рибак); Вивчаючи історію Стародавнього Риму, учні на кожному уроці робили позначення на контурній карті Європи (з журналу); Витягши пістолет, підняв (Мюльнер) прицільну рамку на відмітку "300" (І. Багмут); — З чого ж починати? — вдарив Денис по молодому дубкові сокирою так, що аж листя на ньому затремтіло. — Мітку шукай (Григорій Тютюнник); Відзначок нігтем там чимало Було на книжних берегах (переклад М. Рильського); На кождій палиці видно було більші або менші карби, один попри один (І. Франко); — Та тут ось ізсередини на лантусі помітка якась накарлякана. Бублик якийсь, начебто як "О"... (О. Гончар).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. мітка — Мі́тки, мітка: — ознака, знак [27]  Словник з творів Івана Франка
  2. мітка — мі́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. мітка — -и, ж. 1》 Знак, зроблений на кому-, чому-небудь. Вексельна мітка — реквізит переказного векселя – включене до тексту найменування цього цінного папера "Вексель". 2》 спец. Фізичний запис на зовнішньому носії, який позначає початок або кінець файлу. 3》 Дія за знач. мітити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мітка — див. марка  Словник чужослів Павло Штепа
  5. мітка — МІ́ТКА, и, ж. Знак, зроблений на кому-, чому-небудь. Той не сталевар, хто розпеченою сталлю не мічений... Кажуть, що раніше з цієї мітки починалося життя на заводі (М. Руденко); – Мітку шукай. Знайшли помічені дерева і до самого обіду працювали справно, без жодного перекуру (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  6. мітка — МІ́ТКА, и, ж. 1. Знак, зроблений на кому-, чому-небудь. Той не сталевар, хто розпеченою сталлю не мічений… Кажуть, що раніше з цієї мітки починалося життя на заводі (Руд., Вітер.., 1958, 288); — Мітку шукай.  Словник української мови в 11 томах