навпаки

НАВПАКИ́ (зовсім інакше, протилежно тому, як буває, як припускалося), НАВИ́ВОРІТ розм. Доктор каже, а ти роби навпаки: тоді якраз буде гаразд (І. Нечуй-Левицький); У нас звичайно навиворіт робиться: як мала біда, то чоловік бурчить, а як велика, то мовчить (І. Франко).

НАЗА́Д (у зворотному напрямку), ВЗАД (УЗА́Д) діал.; НАВПАКИ́ розм. (перев. із сл. повернути, кинути і т. ін.). Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців (М. Коцюбинський); Я дала (дитині хліба).. Воно взяло й кинуло навпаки (Ганна Барвінок).

НАПЕРЕКІ́Р (усупереч бажанню кого-небудь), НАСУ́ПРОТИ розм.; НАВПАКИ́, ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК) розм., НА́КРИ́ВО розм., НА́СТОРЧ розм., ПОПЕРЕ́К розм. (перев. із сл. говорити, сказати і т. ін.); НА ЗЛО́ (щоб завдати кому-небудь неприємностей). Він (мул) тяг сани, хоч на них сідало десятеро, і тяг з упертістю.., щоб тільки зробити наперекір, на зло (І. Багмут); Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко); Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Панас Мирний); — Це ж такий, що слово впоперек скажеш — і задушить на дорозі (Григорій Тютюнник); Ніхто не зважиться накриво слово сказати Олексію Івановичу (Панас Мирний); Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не скаже (Панас Мирний).

НЕЗВАЖА́ЮЧИ НА прийм., із знах. в. (ужив. з позначеннями предметів, явищ і т. ін., що могли б перешкодити, але не перешкодили якійсь дії або стану), ПО́ПРИ із знах. в., ПРИ з місц. в., НЕВВАЖА́ЮЧИ НА заст., ВСУ́ПЕРЕЧ (УСУ́ПЕРЕЧ) з дав. в., підсил., НАПЕРЕКІ́Р з дав. в., підсил., НАВПАКИ́ з дав. в., підсил. рідше, МИ́МО з род. в., діал. Незважаючи на роки, — а їх уже назбиралося у Миколи Григоровича біля шістдесяти, — він був настільки життєрадісний, наче ровесник Юрія Михайловича (М. Томчаній); Попри всі злигодні і турботи переднього краю Хома навіть погладшав (О. Гончар); — При всій своїй відмінності ці всі плани об'єднує страх перед майбутнім (М. Стельмах); Лице його, невважаючи на признаки великої втоми і тільки що відбутої далекої подорожі, дихало здоров'ям (І. Франко); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємницю (О. Гончар); Контральто Антоніни Павлівни і.. Костів тенор — сплелися в чудному, може, й навпаки всяким музичним законам, дуеті (Дніпрова Чайка); Біле як сніг волосся покривало йому голову, яку старець, мимо дуже старого віку, носив просто вгору (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. навпаки — Як прислівник комами не відокремлюється. “Робив усе навпаки”. Як вставне слово виділяється завжди. “Голос його не був бадьорий, а, навпаки, приглушений”.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. навпаки — навпаки́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. навпаки — пр., (діяметрально протилежно) навиворіт, задом наперед, д. назворот; (у зворотному напрямі) навспак; (казати) всупереч, наперекір; ПРИЙ. у протилежному напрямі, проти <н. навпаки сонця>; з. наопак, навпак.  Словник синонімів Караванського
4. навпаки — Наверле, навиворіт, навспак Фразеологічні синоніми: вниз головою; догори ногами; догори раком; згори дригалом; згори дригом; на попа; у зворотньому напрямку  Словник синонімів Вусика
5. навпаки — присл. 1》 Зовсім інакше, протилежно чому-небудь. 2》 Всупереч кому-, чому-небудь; наперекір. || у знач. прийм., з дав. в. Уживається для вираження того, всупереч чому відбувається дія в реченні. 3》 у знач. вставн. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. навпаки — НАВПАКИ́, присл. 1. Зовсім інакше, протилежно чому-небудь. – Цитьте! Цитьте! Слухайте [Дениса]! – почали люди спиняти самі себе, але інші кричали навпаки: – Не хочемо його й слухати! Не треба!.. (Б. Грінченко); Мені здавалося тоді, ..  Словник української мови у 20 томах
7. навпаки — Навпаки́, навпа́к, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. навпаки — НАВПАКИ́, присл. 1. Зовсім інакше, протилежно чому-небудь. Ви скоріш одважуєтесь писати, ніж говорити, а я навпаки (Л. Укр., III, 1952, 682); Матеріалізм бере природу за первинне, дух — за вторинне, на перше місце ставить буття, на друге — мислення.  Словник української мови в 11 томах