надаремний

ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал.; НЕВДЯ́ЧНИЙ (який не виправдовує затрачених зусиль). Даремна праця, марний труд, Даремні нарікання: Часам минулим чудо з чуд Не верне існування (П. Грабовський); Верни мені прожите марно, Всевладний часе, поверни Безплідний день, пусту годину, Верни мені -- мої ж вони! (М. Нагнибіда); Запросини їхні були безуспішні (Ю. Смолич); Неуспішний задум; На санях, у свиті драній, Сіпає мужик, Ньока шкапі неслухняній, — Задаремний крик (переклад П. Грабовського); — Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Їхати далі — однаково пропаща справа, але й вертатися ні з чим (А. Головко); Дурному про розумне балакати — запропала праця (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. надаремний — надаре́мний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. надаремний — -а, -е. 1》 Який не дає наслідків; марний. || Який не має успіху, не досягає мети; безуспішний. Надаремна спроба. 2》 Який не має серйозних причин; непотрібний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надаремний — НАДАРЕ́МНИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що даре́мний 1. Хтось пирхає зо сміху, і я відчуваю, що хвальба моя надаремна, що хлопці мають важливіші доручення (М.  Словник української мови у 20 томах
4. надаремний — НАДАРЕ́МНИЙ, а, е, розм. 1. Який не дає наслідків; марний. Хтось пирхає зо сміху, і я відчуваю, що хвальба моя надаремна, що хлопці мають важливіші доручення (М. Ол., Чуєш.., 1959, 79); // Який не має успіху, не досягає мети; безуспішний.  Словник української мови в 11 томах
5. надаремний — Надаре́мний, -а, -е Напрасный, тщетный. Без твого призначення надаремна туга, сама даєш, вибіраєш, ах нелюба друга! Гол. І. 372.  Словник української мови Грінченка