Словник синонімів української мови

надломлювати

ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев. на дві частини); НАДЛА́МУВАТИ, НАДЛО́МЛЮВАТИ (не зовсім, не до кінця); ТРОЩИ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, МОТЛОШИ́ТИ розм., КРУШИ́ТИ розм. рідше (вщент). — Док.: полама́ти, злама́ти, ви́ламати, ви́ломити, поломи́ти, зломи́ти, розлама́ти, розломи́ти, перелама́ти, переломи́ти, надлама́ти, надломи́ти, потрощи́ти, розтрощи́ти, строщи́ти, помотлоши́ти. Били посуд, ламали стільці, шафи, рубали навіть долівку сокирою, тільки вікон не займали (Г. Хоткевич); Павло.. зламує кілька голівок із сірників і наклада в люльку (М. Кропивницький); Іде (Зет) до скелі виламувати нову брилу (Леся Українка); Хоче море човна розламати, трощить, ломить, піском засипає (Леся Українка); Вони розбивали комори, лупали скрині, палили акти на володіння ґрунтами і людьми (П. Панч); Вхопив медвідь дрючину, розломив її і зі страшним риком кинувся на свого ворога (І. Франко); Старий.. одну сигарету переламав навпіл (В. Гжицький); Руки й товстенецькі пальці були такі здорові, що сміливо переломили б будь-яку залізяку (І. Нечуй-Левицький); Вона було пиріжком у неділю наділить, а надломиш у садку вишню, то за чуприну посмиче (Марко Вовчок); Інші кинулись крушити на дрізки три шибениці (О. Ільченко).

НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок.: надрива́ти, підрива́ти, надло́млювати, надса́джувати, підвере́джувати, надвереджа́ти. — Та він же вкінець надірве своє здоров'я! (Г. Хоткевич); — Куди йому косити? Підірвав здоров'я на війні! (І. Цюпа); Кілька місяців переховування по очеретах і нетрях надломили вже його молоде здоров'я (І. Ле); Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла, надсаджувала груди (М. Коцюбинський); Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Куля.. ні в кого не влучила, тільки Остапове серце надвередила назавжди (М. М. Тарновський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. надломлювати — надло́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надломлювати — -юю, -юєш, недок., надломити, -ломлю, -ломиш; мн. надломлять; док., перех. 1》 Зламувати не зовсім, не до кінця. || Відломлювати трохи, частину від чого-небудь. 2》 перен. Ослаблювати, підривати душевні й фізичні сили.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надломлювати — НАДЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. надло́млять; док., що. 1. Зламувати не зовсім, не до кінця. Вона було пиріжком у неділю наділить, а надломиш у садку вишню, то за чуприну посмиче (Марко Вовчок); // Відломлювати трохи...  Словник української мови у 20 томах
  4. надломлювати — Надло́млювати, -ло́млюю, -ло́млюєш; надломи́ти, -млю́, -ло́миш, -млять = надла́мувати, надлама́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. надломлювати — НАДЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. надло́млять; док., перех. 1. Зламувати не зовсім, не до кінця. Вона було пиріжком у неділю наділить, а надломиш у садку вишню, то за чуприну посмиче (Вовчок, VI, 1956, 226)...  Словник української мови в 11 томах