Словник синонімів української мови

намилуватися

НАМИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е — досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що, НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, НАЧУДУВА́ТИСЯ на кого-що, рідше кому, чому, розм. — Недок.: надивля́тися. Намилувавшись сплячим, Бульба пробирався далі тісною вулицею (О. Довженко); Надворі така краса весняна, що ні надивитися на неї, ні налюбуватися (О. Маковей); Ми всі не могли начудуватися його відвазі і вправності (Ірина Вільде). — Пор. 1. любува́тися, наті́шитися.

НАТІ́ШИТИСЯ (перев. із запереченням не — утішаючись, радіючи, повністю задовольнитися), НАВТІША́ТИСЯ розм., НАРА́ДУВАТИСЯ розм. Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя й досі не натішиться ними (М. Коцюбинський); Не налюбується (Мотря), не навтішається невісткою (Панас Мирний); Яринка не нарадується своїми дівчатами (В. Кучер). — Пор. намилува́тися.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. намилуватися — намилува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. намилуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 ким і без додатка, розм.Досхочу помилуватися, поголубитися. 2》 часто із запереч. не, ким, чим, рідше на кого – що, з кого – чого і без додатка. Досхочу помилуватися, полюбуватися ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намилуватися — НАМИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. ким, чим і без дод., розм. Досхочу помилуватися, поголубитися. Намилувавшись собі, як є меж молодими парубком і дівкою, що хотять собі побратися, Семен Іванович посадив Галочку біля себе (Г.  Словник української мови у 20 томах
  4. намилуватися — НАМИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. ким і без додатка, розм. Досхочу помилуватися, поголубитися. Намилувавшись собі, як є меж молодими парубком і дівкою, що хотять собі побратися, Семен Іванович посадив Галочку біля себе (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
  5. намилуватися — Намилуватися, -луюся, -єшся гл. Налюбоваться; наляскаться. Я ж націлувався, я ж намилувався. Чуб. V. 79.  Словник української мови Грінченка