намисел

РО́ЗДУМ (стан заглиблення у свої думки), РОЗДУ́МУВАННЯ, РО́ЗМИСЕЛ, МЕДИТА́ЦІЯ літ., НА́МИСЕЛ діал., РОЗДУ́МА рідко, РОЗРА́ДА розм., РО́ЗСУД розм. Нелегкі роздуми не раз тривожили душу Погиби (М. Стельмах); Тяжкі, екзальтовані звинувачення на свою адресу і роздумування про право на щастя вразили мене (С. Чабанівський); Батько мовчав, заглиблений у свої розмисли (Я. Качура); (Публій (по хвилі намислу):) Гм... скажу по правді, ми вибрались удвох, але жона лишилась там, коло міської брами (Леся Українка); — Мав час на роздуму! Півроку зналися!.. (Марко Вовчок); Вернувся (співець) додому у тяжкій розраді (Леся Українка). — Пор. 2. вага́ння.

Значення в інших словниках

1. намисел — на́мисел іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. намисел — г.; роздум, розмисел; (дія) обдумування, обмірковування, роздумування.  Словник синонімів Караванського
3. намисел — -слу, ч., діал. Роздум, роздумування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. намисел — Задум, надум, надумка, думка, обдум, роздум, роздума  Словник чужослів Павло Штепа
5. намисел — НА́МИСЕЛ, слу, ч., діал. Роздум, роздумування. Він попросив Мендля дати йому пару день [днів] до [для] намислу (І. Франко); – Ти, – сказала Рахіра по хвилині бистрого намислу, – як довго він ще там буде? (О. Кобилянська); Дід поспішає ..  Словник української мови у 20 томах
6. намисел — На́мисел, -слу, -слові; -мисли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. намисел — НА́МИСЕЛ, слу, ч., діал. Роздум, роздумування. Він попросив Мендля дати йому пару день [днів] до намислу (Фр., VIII, 1952, 386); — Ти, — сказала Рахіра по хвилині бистрого намислу, — як довго він ще там буде? (Коб., II, 1956, 132).  Словник української мови в 11 томах