напасатися

ПА́СТИСЯ (годуватися на пасовищі), ПА́СТИ діал.; ПОПАСА́ТИСЯ розм., ПОПАСА́ТИ розм., ПОПА́СУВАТИ розм. (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИСЯ (досита); ПІДПАСА́ТИСЯ розм. (трохи або час від часу). — Док.: попа́стися, напа́стися, упа́стися, підпа́стися. За насипом паслися на приколі коні (С. Журахович); Тут ущипне (вівця) траву, там ущипне та й далі, та й далі. Не пасе так, як худобина, тілько щипле, як дитина (І. Франко); На обочині поміж старими липами попасалися нерозсідлані коні (М. Стельмах); — Ти ж траву толочиш, а не попасаєш (І. Волошин); Корови напаслися соковитої трави з росою (К. Гордієнко); У Сазі підпасалася перелітна птиця (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. напасатися — напаса́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напасатися — -ається, недок., напастися, -сеться, док. Пасучись, наїдатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напасатися — НАПАСА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., НАПА́СТИСЯ, се́ться, док. Пасучись, наїдатися. Корова вискочила на волю й напасається на молодій траві (М. Стельмах); Коні після зими пооживали, їх пасли вночі, бо вдень не напасалися – дошкуляли мухи (М.  Словник української мови у 20 томах
4. напасатися — НАПАСА́ТИСЯ, а́ється, недок., НАПА́СТИСЯ, се́ться, док. Пасучись, наїдатися. Корова вискочила на волю й напасається на молодій траві (Стельмах, II, 1962, 352); Коні після зими пооживали, їх пасли вночі, бо вдень не напасалися — дошкуляли мухи (Руд.  Словник української мови в 11 томах