напасатися

НАПАСА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., НАПА́СТИСЯ, се́ться, док.

Пасучись, наїдатися.

Корова вискочила на волю й напасається на молодій траві (М. Стельмах);

Коні після зими пооживали, їх пасли вночі, бо вдень не напасалися – дошкуляли мухи (М. Руденко);

Вискочила [корова] з подвір'я, вскочила у панську конюшину, напаслася її з росою (І. Франко);

Ніби між іншим, поки там гуси напасуться, запросив [дід] Дениса посидіти з ним (Д. Бедзик).

◇ (1) Не напасе́шся на кого, розм. – не можна настачити кого-небудь чимсь, задовольнити чиї-небудь потреби в чомусь.

– Не знаю, як емаль, а штани ти стер... На тебе не напасешся! (А. Крижанівський).

НАПАСА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., НАПАСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док.

Забезпечувати себе чим-небудь у достатній кількості для використання в разі потреби.

А на весілля – скільки б не напасав срібних карбованців – не напасешся (Ф. Бурлака).

Значення в інших словниках

1. напасатися — напаса́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напасатися — -ається, недок., напастися, -сеться, док. Пасучись, наїдатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напасатися — ПА́СТИСЯ (годуватися на пасовищі), ПА́СТИ діал.; ПОПАСА́ТИСЯ розм., ПОПАСА́ТИ розм., ПОПА́СУВАТИ розм. (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИСЯ (досита); ПІДПАСА́ТИСЯ розм. (трохи або час від часу). — Док.  Словник синонімів української мови
4. напасатися — НАПАСА́ТИСЯ, а́ється, недок., НАПА́СТИСЯ, се́ться, док. Пасучись, наїдатися. Корова вискочила на волю й напасається на молодій траві (Стельмах, II, 1962, 352); Коні після зими пооживали, їх пасли вночі, бо вдень не напасалися — дошкуляли мухи (Руд.  Словник української мови в 11 томах