настоювати

НАПОЛЯГА́ТИ на чому, з інфін. і без додатка (наполегливо вимагати, добиватися від кого-небудь виконання чогось), НАСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ що, ОБСТАВА́ТИ при чому, за чим, зах. (відкидаючи заперечення, добиватися визнання, виконання чого-небудь). — Док.: наполягти́, насто́яти, обсто́яти, обста́ти. — Він людина добра, має м'яку вдачу, розчулюється завжди, не сміє наполягати, не сміє вимагати від вас (Є. Гуцало); — Ну, говори, говори! — настоював Мурко. — Поможу, не поможу, а бодай розважу твою тугу (І. Франко); Свого часу Павлик пропонував осісти комуною в Коломиї, Іван обстоював Дрогобич (П. Колесник). — Пор. 1. вимага́ти, 1. натиска́ти.

Значення в інших словниках

1. настоювати — насто́ювати 1 дієслово недоконаного виду наполягати насто́ювати 2 дієслово недоконаного виду готувати настій насто́ювати 3 дієслово недоконаного виду довго стояти рідко  Орфографічний словник української мови
2. настоювати — див. вимагати  Словник синонімів Вусика
3. настоювати — I -юю, -юєш, недок., настояти, -ою, -оїш, док., перех. Заливши що-небудь якоюсь рідиною або помістивши його в рідину, давати можливість постояти, щоб утворився настій. II -юю, -юєш, недок., рідко. Стояти де-небудь протягом тривалого часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. настоювати — 1. домагатися, домогтися, вимагати, вимогти, див. насідати 2. це горілку  Словник чужослів Павло Штепа
5. настоювати — НАСТО́ЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., НАСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док., на чому, з інфін., із спол. щоб, розм. Посилено домагатися чого-небудь, вимагати виконання чогось; наполягати. Боюсь я того оглядання, бо як залізе він з дзеркалом в горло, то коли б ще ..  Словник української мови у 20 томах
6. настоювати — НАСТО́ЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., НАСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док., на чому, з інфін., з спол. щоб. Посилено добиватися, вимагати виконання чого-небудь; наполягати. Боюсь я того оглядання, бо як залізе він з дзеркалом в горло, то коли б ще..  Словник української мови в 11 томах
7. настоювати — Настоювати, -юю, -єш сов. в. настояти, -то́ю, -їш, гл. Настаивать, настоять (жидкость на чемъ-либо).  Словник української мови Грінченка