небачений

НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив. з розрізненням за органами чуття — зором або слухом — і без такого розрізнення). Микоші груди розпирало небувалим ентузіазмом (О. Полторацький); Так, це був якийсь дивний город (місто) незнаної краси (М. Рильський); Ми багато наслухались про безприкладну мужність.. капітана (А. Трипільський); Безпрецедентний випадок; Ми знайдемо в лузі небачені трави, Незнанії квіти в полях (П. Воронько); Рябий пес нашорошив вуха і.. задивився на невиданого звіра (І. Сенченко); Придушення революції 1848-49 рр. привело Європу до нечуваної реакції (П. Тичина). — Пор. 1. надзвича́йний, 2. надзвича́йний, 1. незвича́йний.

Значення в інших словниках

1. небачений — неба́чений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небачений — див. небувалий  Словник синонімів Вусика
3. небачений — -а, -е. Досі невідомий, незнаний. || Незвичайний, винятковий; гідний подиву, чудовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. небачений — НЕБА́ЧЕНИЙ, а, е. Досі невідомий, незнаний; невиданий. З'явилась якась проява, нечувана й небачена в Комарівці (І. Нечуй-Левицький); Ми знайдемо в лузі небачені трави, Незнанії квіти в полях (П.  Словник української мови у 20 томах
5. небачений — НЕБА́ЧЕНИЙ, а, е. Досі невідомий, незнаний; невиданий. З’явилась якась проява, нечувана й небачена в Комарівці (Н.-Лев., II, 1956, 30); Ми знайдемо в лузі небачені трави, Незнанії квіти в полях (Воронько, Три покоління, 1950, 116); // Незвичайний...  Словник української мови в 11 томах