невигойний

НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про хворобу, рану тощо — який не піддається лікуванню); НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ (перев. про виразку, рану і т. ін.). Ревматизм. Задавнений, невиліковний, найстаріша з людських хвороб .. — супутниця тяжкої праці (П. Загребельний); Хвороба (в Данила) поки що не смертельна. Але й невигойна (Л. Дмитерко).

НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про душевні муки, горе тощо, а також про соціальні вади — якого не можна позбутися), НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ, НЕЗЦІЛЕ́ННИЙ рідше, НЕЗЦІЛИ́МИЙ рідше. Розклад, грабіжництво, продажність роз'їдали армію і тил. Хвороби здавались невиліковними (О. Гончар); Розумію твій невигойний біль, а з ним і твою перебільшену тривогу за мене (Н. Тихий); Дві рани залишила війна в її серці, дві незагойні рани. Дві похоронні грамоти (І. Цюпа); Відчаєм та незгойним болем обіймалася Юхимова засмикана в нерозумному клопоті душа (І. Ле); Сіяла (наречена) вся, як сонце, а в очах світилася незцілима мука (Г. Хоткевич). — Пор. невигу́бний.

Значення в інших словниках

1. невигойний — невиго́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невигойний — див. НЕВИЛІКОВНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. невигойний — -а, -е. 1》 Якого не можна вигоїти, вилікувати; невиліковний. 2》 Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і т. ін.). 3》 перен. Якого не можна позбутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невигойний — НЕВИГО́ЙНИЙ, а, е. 1. Якого не можна вигоїти, вилікувати: невиліковний. Михайло тихо промовив: – Цей матрос не епілептик, але віднині він буде вже невигойним епілептиком (Олесь Досвітній). 2. Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
5. невигойний — НЕВИГО́ЙНИЙ, а, е. 1. Якого не можна вигоїти, вилікувати: невиліковний. Михайло тихо промовив: — Цей матрос не епілептик, але віднині він буде вже невигойним епілептиком (Досв., Вибр., 1959, 111). 2. Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і...  Словник української мови в 11 томах