невигойний

НЕВИГО́ЙНИЙ, а, е.

1. Якого не можна вигоїти, вилікувати: невиліковний.

Михайло тихо промовив: – Цей матрос не епілептик, але віднині він буде вже невигойним епілептиком (Олесь Досвітній).

2. Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і т. ін.).

Сюди з усіх усюд стікаються прочани, стікаються хворі на невигойні й погані хвороби (М. Стельмах).

3. перен. Якого не можна позбутися.

Вона кохала Арсена якимсь притупленим, але незмінним і невигойним .. почуттям (Л. Дмитерко);

Не тільки державний кордон проліг між ними [братами], а й невигойний біль за кохану (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. невигойний — невиго́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невигойний — див. НЕВИЛІКОВНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. невигойний — -а, -е. 1》 Якого не можна вигоїти, вилікувати; невиліковний. 2》 Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і т. ін.). 3》 перен. Якого не можна позбутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невигойний — НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про хворобу, рану тощо — який не піддається лікуванню); НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ (перев. про виразку, рану і т. ін.). Ревматизм. Задавнений, невиліковний, найстаріша з людських хвороб .. — супутниця тяжкої праці (П.  Словник синонімів української мови
5. невигойний — НЕВИГО́ЙНИЙ, а, е. 1. Якого не можна вигоїти, вилікувати: невиліковний. Михайло тихо промовив: — Цей матрос не епілептик, але віднині він буде вже невигойним епілептиком (Досв., Вибр., 1959, 111). 2. Який не піддається лікуванню (про хворобу, рану і...  Словник української мови в 11 томах