невтручання

НЕЙТРАЛІТЕ́Т (позиція неприєднання до жодної зі сторін у боротьбі, дискусії, суперечці тощо); НЕВТРУЧА́ННЯ (відмова від втручання у справи кого-, чого-небудь). Навіть у тому разі, коли ясно, на чиєму боці правда, Касій вважав за краще зберігати нейтралітет, аніж підставляти свою голову (І. Микитенко); Невтручання у внутрішні справи держав.

Значення в інших словниках

1. невтручання — невтруча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. невтручання — Невстрявання, (у війні) неучасть; (несприяння жодній стороні) невтралітет, сов. нейтралітет.  Словник синонімів Караванського
3. невтручання — неутручання, -я, с. Відмова від втручання у що-небудь. || Відмова від втручання у справи інших держав (у міжнародних відносинах). Принцип невтручання — один з основних принципів міжнародного права, за яким жодна держава не може втручатися у справи, що входять до компетенції іншої держави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невтручання — НЕВТРУЧА́ННЯ, я, с. Відмова від втручання у що-небудь. В нас часто відбувалися, властиво, не лекції, а вправи в красномовстві та схоластиці, – і все ж він [Крамничка] ніколи не натякнув навіть про це, і я це невтручання дуже шанував (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. невтручання — Невтруча́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. невтручання — НЕВТРУЧА́ННЯ, я, с. Відмова від втручання у що-небудь. Ленін був глибоко обурений позицією "невтручання", а по суті потурання, яку зайняв відносно філософського ревізіонізму Каутський (Біогр.  Словник української мови в 11 томах