невтямки
НЕВДОГА́Д предик., кому, розм. (не здогадується хто-небудь, не спадає на думку кому-небудь), НЕВТЯМКИ́ розм. О, цей молочай! Нам і невдогад, а Василько добре знає, для чого він росте на світі (О. Донченко); — Сліпа душа, він (браконьєр) про завтрашній день не думає, йому навіть невтямки, навіщо цю природу так уже треба берегти (О. Гончар).
Словник синонімів української мови