невтямки
НЕВТЯМКИ́, безос. пред., розм.
Незрозуміло, неясно, невідомо.
Се так на мене закида [Одарка] гадючку, а я .. наче мені невтямки (Марко Вовчок);
Мені тоді невтямки, де я й хто я, і що діється зо мною (І. Нечуй-Левицький);
Йому й невтямки було, що дівоча вдача, як лоза напровесні: пригрій її променем душі – і вона на все життя прихилиться до тебе (М. Стельмах);
// Не приходити в голову; все одно, не до того.
Бідолаха [княгиня], їй невтямки було, що ця поза невигідно .. на гармошку збирає в'ялу шкіру на шиї (І. Кулик);
Курцям невтямки, що отрута діє підступно, повільно, але впевнено уражує важливі для життя людини органи і центри (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)