невільниця

РАБИ́НЯ, РАБА́, НЕВІ́ЛЬНИЦЯ, НЕВО́ЛЬНИЦЯ заст. Танцює, — бо серце гаряче, — Маленька рабиня Бану (Я. Шпорта); Бабуся твоя була рабою (Д. Павличко); Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка). — Пор. 1. раб.

Значення в інших словниках

1. невільниця — неві́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. невільниця — заст. невольниця, -і. Жін. до невільник, невольник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невільниця — НЕВІ́ЛЬНИЦЯ, заст. НЕВО́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до неві́льник, нево́льник. [Маруся:] Я мусила потуречитись, бо я ж невольниця, бо я ж куплена на базарі за гроші (І. Нечуй-Левицький); Везуть їх, невільниць, на ринок рабинь (І. Нехода); Біля двох років ..  Словник української мови у 20 томах
4. невільниця — Неві́льниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. невільниця — НЕВІ́ЛЬНИЦЯ, заст. НЕВО́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до неві́льник, нево́льник. [Маруся:] Я мусила потуречитись, бо я ж невольниця, бо я ж куплена на базарі за гроші (Н.-Лев., II, 1956, 454); Везуть їх, невільниць, на ринок рабинь (Нех.  Словник української мови в 11 томах
6. невільниця — Невільниця, -ці ж. Невольница, рабыня. Слухай, пані турчинова, привівем ті невільницю, аж із Польщі робітницю. АД. І. 290.  Словник української мови Грінченка