недалекий
БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення — який міститься ближче); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). Щоб доїхати до якого близького на око пункту, треба було без кінця спускатись в долину, здійматись на гору (М. Коцюбинський); У поблизьких од Києва землях навстріч княжні дзвонили, били клепала, гуділи роги (П. Загребельний); Защеміло серце. Скорбно глянув-поглянув на ближній лісок молодих смерек (Г. Хоткевич); Раптом все це: і недалеку розмову, й густі вечорові сутінки — прорізав голосний жіночий крик (М. Олійник); З недальнього аеродрому Сріблясті ракети звились (М. Бажан). — Пор. найбли́жчий.
БЛИЗЬКИ́Й (про дорогу і т. ін. — який має невелику відстань, протяжність), КОРО́ТКИЙ, БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). — Аж де довелося зустрітись, — з хвилюванням промовив Фрунзе. — Не близька дорога від івановських підвалів до твердинь Перекопу (О. Гончар); Найкоротша дорога за місто веде попри кладовище (І. Вільде); — Будьте ласкаві, скажіть дівчині, нехай мене проведе на окрай пущі, щоб мені знов не блукати. А може, яка ближня стежина є? — пита (чорниця) (Марко Вовчок); Отак би все життя їздив би. Жаль, що тільки недалека дорога до дядька Тимофія (М. Стельмах).
БЛИЗЬКИ́Й (про майбутні дати, час, події і т. ін. — який незабаром наблизиться, здійсниться; про минулі події і т. ін. — який нещодавно відбувся і т. ін.); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). Перемога, яку великі маршали бачили в підзорну трубу десь далеко попереду, здавалась йому такою близькою, аж він чув на собі її подих (О. Довженко); — Я вже підготовив собі чимало однодумців, які згодяться нам у недалекій боротьбі (Д. Бедзик); Не думав Ігор, що його сестриця, в недалекому минулому.. стримана з кожною новою людиною, так легко приверне до себе Надійчину симпатію (Ю. Шовкопляс). — Пор. найбли́жчий, неда́вній.
БЛИЗЬКИ́Й (який перебуває в прямих родинних стосунках з ким-небудь); БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні родичів за ступенем близькості); НЕДАЛЕ́КИЙ (указує на менший ступінь близькості). Настя якось зразу припала йому (Гнатові) до серця. Він не почував уже себе таким самотнім, як перше, наче з'явилась у нього яка близька родина (М. Коцюбинський); Зійшлася сама ближня рідня (Г. Квітка-Основ'яненко).
ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет. (тільки про людину); ТІСНИ́Й (тільки про погляди, світогляд); ОДНОБІ́ЧНИЙ, ОДНОСТОРО́ННІЙ, ОДНОБО́КИЙ (який виявляється тільки в одному напрямку на шкоду іншим сторонам); ОВЕ́ЧИЙ, КУ́РЯЧИЙ перев. із сл. розум, розм. (зовсім невеликий). (Максим:) .. Шеф ваш — людина обмежена і самозакохана (Н. Рибак); Сайгор спробував був перевести говірку на інше, але зрозумів так: Татьяна воістину недалека дівчина, типічна міщаночка з обмеженим світоглядом (М. Хвильовий); Вузький у своїх художніх інтересах літератор може виступити навіть з блискучим за формою твором, але йому ніколи не стати "володарем дум" у своєму поколінні (з газети); Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (М. Коцюбинський); — Він здібний і не такий вузькоглядний, як наші тутешні люди (О. Кобилянська); Він (Сеспель) вірив у те, що навіть з цієї примітивної особи з часом можна виховати справжню людину (Ю. Збанацький); (Деревіцький:) Ні, я вам скажу, що не всі такі вузьколобі, як ваш кучер (М. Кропивницький); (Магістер:) Ви, майстре Річард, дивіться ширше, Ваш кругозір тісний (Леся Українка); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); Односторонній погляд; Однобока спеціалізація; Стара Прохориха нетяма, гаразд нічого не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. дурни́й.
Словник синонімів української мови