недалекий

недале́кий

-а, -е.

1》 Який міститься, відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; близький.

|| Невеликий за відстанню; короткий.

2》 Який відбувався, здійснювався і т. ін. недавно; недавній.

|| Який скоро відбудеться, здійсниться і т. ін. Недалека пора.

3》 перен. Розумово обмежений, відсталий; нерозумний.

Значення в інших словниках

1. недалекий — недале́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недалекий — БЛИЗЬКИЙ; (- минулу подію) недавній; (хто) відсталий, ОБМЕЖЕНИЙ, немудрий, тумануватий, с. недоумкуватий, бідний на розум.  Словник синонімів Караванського
3. недалекий — [неидалекией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
4. недалекий — НЕДАЛЕ́КИЙ, а, е. 1. Який міститься, відбувається, розташований і т. ін. на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; близький. Через рік пан Хоцінський вже спевнив своє слово, знайшов Ясеві краще місце в недалекому селі (І.  Словник української мови у 20 томах
5. недалекий — БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев.  Словник синонімів української мови
6. недалекий — НЕДАЛЕ́КИЙ, а, е. 1. Який міститься, відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; близький. Через рік пан Хоцінський вже спевнив своє слово, знайшов Ясеві краще місце в недалекому селі (Н.-Лев., І, 1956, 156); Несподівано брязнуло вікно..  Словник української мови в 11 томах
7. недалекий — Недале́кий, -а, -е Недалекій, близкій.  Словник української мови Грінченка