недавній

неда́вній

-я, -є.

1》 Який відбувся, здійснився і т. ін. не дуже давно, у недалекому минулому.

|| Який безпосередньо передував чому-небудь; попередній.

|| Який існує небагато часу; новий.

|| у знач. ім. недавнє, -нього, с. Минуле життя, минулі події і т. ін., що відбувалися незадовго до сучасних. Недавнє минуле.

2》 Який був ким-небудь у недалекому минулому.

|| Якого зазнав хто-небудь у недалекому минулому (про почуття).

Значення в інших словниках

1. недавній — неда́вній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недавній — Нещодавній; (друг) новий; (випадок) свіжий, останній; (- минуле) близький, недалекий.  Словник синонімів Караванського
3. недавній — див. свіжий  Словник синонімів Вусика
4. недавній — [неидаўн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. недавній — НЕДА́ВНІЙ, я, є. 1. Який відбувся, здійснився і т. ін. не дуже давно, у недалекому минулому. Пам'ять уперто малювала недавню пригоду (М. Коцюбинський); Зразу згадала, [мати] оту недавню з сином розмову про заробітки (А.  Словник української мови у 20 томах
6. недавній — БЛИЗЬКИ́Й (про майбутні дати, час, події і т. ін. — який незабаром наблизиться, здійсниться; про минулі події і т. ін. — який нещодавно відбувся і т. ін.); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості).  Словник синонімів української мови
7. недавній — Неда́вній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. недавній — НЕДА́ВНІЙ, я, є. 1. Який відбувся, здійснився і т. ін. не дуже давно, у недалекому минулому. Пам’ять уперто малювала недавню пригоду (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
9. недавній — Недавній, -я, -є Недавній. Так ти ще й битись! — скрикнула крамариха на недавню свою товаришку. Мир. Пов. II. 70.  Словник української мови Грінченка