обов'язок
ОБОВ'ЯЗОК (те, що треба беззастережно виконувати відповідно до вимог суспільства або з власного сумління), ПОВИ́ННІСТЬ розм., ПРИНУ́КА розм., ДОВГ розм., ВІДБУ́ЧА заст. Вона мусила бути розумніша, краща, достойніша, ніж досі була — любов клала на неї цей обов'язок (В. Підмогильний); Старий Завадка, до обов'язків якого належало сортування пошти, виконував свою повинність з приємністю (Ірина Вільде); — Заспокойтесь, пане Домбровський, — спокійно промовив генерал. — Це добре, що ви самі, без принуки, прийшли до нас (П. Гурієнко); — Скажіть мені, непевні, доки вам злих щадити та блудних? — Ваш довг — справдить людські закони байдуже до вельможних лиць (П. Грабовський); Хай одбуває відбучі (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови