Словник синонімів української мови

обскочити

ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм., ОБЛЯГТИ́ підсил. розм., ОБСІ́СТИ підсил. розм., ОБЛИ́ТИ підсил. розм., ОБІЛЛЯ́ТИ підсил. розм.; ОБСКО́ЧИТИ розм., ОБАРА́НИТИ розм. (швидко і раптово). — Недок.: ото́чувати, оточа́ти рідко обступа́ти (оступа́ти), опада́ти (обпада́ти), обстава́ти, обсипа́ти (осипа́ти), обсипувати (оси́пувати) рідко облі́плювати, облипа́ти, облипнути, обляга́ти, обсіда́ти, облива́ти. Танкісти і дівчата оточили молодих (О. Довженко); Кілька колгоспників обступили новеньку машину (Г. Епік); Він був середній на зріст і завжди дивувався, коли велетні сини оступали його, мов бір (Ю. Яновський); Собаки обпали робітників, сікалися до ніг (І. Франко); Вся увага на двері, за якими засідає комісія, всі поглядами на того, хто виходить звідти. Коли вийде, одразу обтовплять його (О. Гончар); Деякі вже обстали купу дівчат навкруги і жартували (І. Нечуй-Левицький); — Діти! — звернувся він до табунця босої простоголової дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку (Л. Яновська); Дівчата, що обліпили акордеоніста,.. співали весільної (М. Руденко); Контору відкривають аж в дев'ятій ранком, але ми вже облягли її від сьомої (Мирослав Ірчан); Треба нам не прогавити князя. Бо як обсядуть його, тоді не проб'єшся й слово мовити (П. Загребельний); В кошарі його обливало ціле море овець (М. Коцюбинський); Антін Андрійович по-молодецькому скочив з коня, і його мов зграя гавенят, миттю обаранили діти (С. Добровольський).

ОТОЧИ́ТИ (розташуватися навколо кого-, чого-небудь, щоб захопити когось, щось, напасти на кого-, що-небудь), ОБЛОЖИ́ТИ, ОБІЙТИ́, ОХОПИ́ТИ (ОБХОПИ́ТИ), БЛОКУВА́ТИ, СТИ́СНУТИ, ОБГОРНУ́ТИ (ОГОРНУ́ТИ), ОБЛЯГТИ́, ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ) розм., ОБСНУВА́ТИ розм., ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ) рідше, ОБСАДИ́ТИ діал.; ОБСКАКА́ТИ розм. (верхи); ОБСКО́ЧИТИ розм. (несподівано, швидко). — Недок.: ото́чувати, оточа́ти рідше обхо́дити, охо́плювати (обхо́плювати), блокува́ти, стиска́ти, сти́скувати, обгорта́ти (огорта́ти), обляга́ти, обступа́ти (оступа́ти), обсновувати, опада́ти (обпада́ти), обса́джувати, обска́кувати. Біля дунайського гирла галери наздогнали козаків, але козаки самі оточили султанський флот, розбили його (З. Тулуб); Він (Богдан Хмельницький) розбив ущент польське військо під Жовтими Водами й Корсунем, а потім, після кількох битв, завдав йому нищівної поразки під Пилявцями і обложив Львів і Замостя (О. Довженко); Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти.. дім відразу (І. Франко); Вже й не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А. Хижняк); Хмельницький почав стягувати війська до Києва, щоб блокувати тут литовську армію (з науково-популярної літератури); Загальновійськові з'єднання при хорошому сприянні артилерії та авіації завдавали ударів, щоб розгромити угруповання ворога і поступово стискали його (з газети); Кривоносові козаки обгорнули місто (І. Нечуй-Левицький); Але тут, за горбом, у селі, Ціла зграя турецька була, З трьох боків наш загін облягла (П. Воронько); Як та хмара, гайдамаки Умань обступили (Т. Шевченко); (Економ:) У ліс його (У. Кармелюка) не пустять, село теж москалі обснували, по шляхах — сторожа (С. Васильченко); Опали вас вороги І хочуть позбавити щасливого існування (В. Стус); Частина відділу (червоних) обсадила всі виходи довкола двору, а друга чекала біля воріт (Мирослав Ірчан); Набігши хутір чи містечко, татари обскакували їх з усіх боків.. й починали грабувати (П. Панч); Кінна сторожа враз обскочила вершників з усіх боків (П. Загребельний).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. обскочити — обско́чити дієслово доконаного виду швидко оточити; обігнати одним стрибком; відстати розм.  Орфографічний словник української мови
  2. обскочити — -чу, -чиш, док., розм. 1》 перех. Швидко оточити кого-, що-небудь. || Несподівано обступити з усіх боків. 2》 перех. Обігнати, випередити одним скоком, стрибком. || перен. Випередити в чомусь кого-небудь. 3》 неперех. Відстати, відскочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обскочити — ОБСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. 1. кого, що. Швидко оточити кого-, що-небудь. По двох тижнях ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат [солдатів] (І. Франко); // Несподівано обступити з усіх боків.  Словник української мови у 20 томах
  4. обскочити — ОБСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. 1. перех. Швидко оточити кого-, що-небудь. По двох тижнях ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат (Фр., IV, 1950, 377); // Несподівано обступити з усіх боків.  Словник української мови в 11 томах
  5. обскочити — Обско́чити, -чу, -чиш гл. 1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи. К. ЧР. 112. 2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670.  Словник української мови Грінченка