обсмикнути
ОБСМИ́КУВАТИ (ОСМИ́КУВАТИ) (поправляти верхній одяг, смикаючи донизу з усіх боків), ОБТЯГА́ТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ОБЩИ́ПУВАТИ розм. — Док.: обсми́кати (осми́кати), обсмикнути, обтягти́, обтягну́ти, общипа́ти. Сергій.. обсмикував гімнастьорку, поправляв пілотку: Мелашка.. осмикувала легкий малиновий кунтуш, витирала ганчірками порох на шаблі (І. Ле); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (І. Нечуй-Левицький); Уперше це вона нарядилась в неї (спідницю) і цілий день виходила.. по улиці, общипуючи ту спідницю кругом себе (Панас Мирний).
ОСА́ДЖУВАТИ (змушувати кого-небудь замовкнути, утриматися від якихось дій, вчинків, роблячи зауваження, докоряючи), ОСМИ́КУВАТИ (ОБСМИ́КУВАТИ), ОСІКА́ТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ОБРИВА́ТИ розм., ОБРІЗА́ТИ розм., ОБРІ́ЗУВАТИ розм. (перев. про розмову). — Док.: осади́ти, осмикну́ти (обсмикну́ти), осікти́, присади́ти, обірва́ти, обрі́зати. Своїм владним тоном він, здається, таки осадив цю нахабу (О. Гончар); — Не лізь поперед батька в пекло, — осмикували чоловіка (М. Стельмах); — Прохаю не втручатися більше в мої справи, — осікла вона мене (Л. Яновська); "Королівна", не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (С. Васильченко); — Годі, Вікторе! Дурниці плетеш.. — сердито обриває його Маринка (В. Речмедін).
Словник синонімів української мови