Словник синонімів української мови

одержимий

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, БІСНУВА́ТИЙ заст., ОДЕРЖИ́МИЙ заст., ЮРОДИ́ВИЙ розм., ВАРІЯ́Т діал., ПОМІ́ШАНИЙ рідко. (Старший лікар:) Тут лікарня, і всіх божевільних моїх надзвичайно дратує цей брязкіт кайданний (О. Левада); (Оврамія:) На обитель святу хоче здійняти безумний руку свою (І. Микитенко); Хоч він був медиком, психічнохворі завжди справляли на нього гнітюче враження (Л. Дмитерко); (Маруся (до божевільного):) Причинний, ще нещасніший, ніж я, Але не дуже, бо сама я хутко Зроблюся божевільна, як і ти (В. Самійленко); Це (фашисти) також і не зграя психопатів, що втекла з притулку для психічно хворих і накоїла лиха поміж людей (Ю. Смолич); — Якщо вона не шизофренічка, то просто — псих! (О. Донченко); Хочеш зробити з мене шизофреніка. У мене психіка знаєш яка? Бетон, граніт, надтверді матеріали (П. Загребельний); Просить (Явдоха): "Ваше благородіє, господа салдатство! будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженого" (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ану, каже, де та скажена? — Се на мене так (Панас Мирний); — Оженився дурний та взяв біснувату, та не знали, що робить — запалили хату, — приказували люди, прочувши за дідове весілля (І. Нечуй-Левицький); На паперті стояло багато калік — жебраків, одержимих, хворих різними недугами (А. Шиян); Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (О. Гончар); Як ви можете так думати про людей? Коли б я вас не вважав за більш-менш розумну людину, я подумав би, що мені все це оповідає варіят (О. Досвітній); А, може, цей суб'єкт з тих помішаних? (І. Ле). — Пор. 1. ду́рень, 1. ідіо́т.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. одержимий — одержи́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. одержимий — -а, -е. 1》 Який перебуває в полоні якого-небудь почуття, ідеї, пристрасті, настрою і т. ін. 2》 у знач. ім. одержимий, -мого, ч.; одержима, -мої, ж., заст. Причинна, божевільна людина. 3》 у знач. ім. одержимий, -мого, ч.; одержима, -мої...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одержимий — Пойнятий, понятий, охоплений, захоплений, полум'яний, палкий, розпалений, самовідданий, несамовитий, невгамований, невгнутий, невстримний, невтримний, неприборканий, нескорений, непоборний, непохитний, див. фанатик  Словник чужослів Павло Штепа
  4. одержимий — ОДЕРЖИ́МИЙ, а, е. 1. Охоплений яким-небудь почуттям, ідеєю, пристрастю, настроєм і т. ін. Окрім сих людей, одержимих mania grаndіоsа, єсть ще багато людей, що мають, здається, за принцип речення: “Куди кобила, туди й лоша” (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
  5. одержимий — ОДЕРЖИ́МИЙ, а, е. 1. Який перебуває в полоні якого-небудь почуття, ідеї, пристрасті, настрою і т. ін. Окрім сих людей, одержимих тапіа grаndіоsа, єсть ще багато людей, що мають, здається, за принцип речення: "Куди кобила, туди й лоша" (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах