озаддя

КРИ́ЖІ (задня частина тулуба тварини — перев. коня), ОЗА́ДДЯ розм., КРУП розм. Часом зайве відерце вівса сипнеш у жолоб. І коні виблискують крижами, як линки (В. Кучер); Потемнілі, намоклі крупи коней рівно й ритмічно здригалися, струшуючи ремінну збрую у срібних бляшках (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. озаддя — оза́ддя іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. озаддя — -я, с., розм. Те саме, що крижі 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. озаддя — ОЗА́ДДЯ, я, с., розм. Те саме, що кри́жі 1, 2. Кирило засміявся, побачивши, як бандит, підкидаючи озаддям, підбіг навкарачки до тину і принишк (В. Речмедін); Часом не втримається котрийсь і лясне долонею по ситому озадді коня (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. озаддя — ОЗА́ДДЯ, я, с., розм. Те саме, що кри́жі 1, 2. Часом не втримається котрийсь і лясне долонею по ситому озадді коня (Ле, Хмельницький, І, 1957, 249); Кирило засміявся, побачивши, як бандит, підкидаючи озаддям, підбіг навкарачки до тину і принишк (Речм., Весн. грози, 1961, 308).  Словник української мови в 11 томах