озаддя
ОЗА́ДДЯ, я, с., розм.
Те саме, що кри́жі 1, 2.
Кирило засміявся, побачивши, як бандит, підкидаючи озаддям, підбіг навкарачки до тину і принишк (В. Речмедін);
Часом не втримається котрийсь і лясне долонею по ситому озадді коня (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)