ойкати

СТОГНА́ТИ (видавати протяжні жалібні звуки від болю, туги, напруження і т. ін.), О́ХКАТИ розм., О́ХАТИ розм., О́ЙКАТИ розм., ОЙО́ЙКАТИ розм., ЙО́ЙКАТИ розм., ЙО́ЙКАТИСЯ діал.; ЗО́ЙКАТИ (видавати зойки від болю, горя тощо), КРЕКТА́ТИ (звичайно від напруження). Слаба жалібно стогнала день і ніч (М. Коцюбинський); Федір слухав активно, то протестуючи проти несправедливості, то співчуваючи, то просто охкаючи (Ю. Збанацький); Причалапали старі баби, охаючи (Марко Вовчок); Одного разу моїй сестрі рознесло коліно, вона стогнала й ойкала (І. Сенченко); Грицуня розболіло вухо; він не витримав: став ізразу йойкати, а далі гірко розплакався (Лесь Мартович); Баба.. рівночасно билася в груди й йойкалася та нарікала сама на себе (Марко Черемшина); Мати зойкала, а Юрка цей болючий стогін ножами різав по серці (П. Козланюк); Хворі прокидалися, котрі могли, підводились, інші кректали й важко поверталися в ліжках (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. ойкати — о́йкати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ойкати — див. кричати; нарікати  Словник синонімів Вусика
3. ойкати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Викрикувати, промовляти "ой!". 2》 перен. Стискатися від якого-небудь сильного почуття, несподіванки; завмирати (про серце).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ойкати — О́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Викрикувати, промовляти “ой!”. Люди стогнуть, ойкають (І. Нечуй-Левицький); – Ой, як твої гладіолуси розпустилися! Тоня вже біля квітів, над кожною квіткою нахиляється, над кожною ойкає від захоплення (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
5. ойкати — О́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Викрикувати, промовляти "ой!". Люди стогнуть, ойкають (Н.-Лев., IV, 1956, 241); — Ой, як твої гладіолуси розпустилися!...  Словник української мови в 11 томах
6. ойкати — Ойкати, -каю, -єш, одн. в. ойкнути, -ну, -неш гл. Все поле ойкнуло од жаху.  Словник української мови Грінченка