оклюзія

ПРИ́КУС (положення зубів при зімкнутих щелепах), ОКЛЮ́ЗІЯ спец.

Значення в інших словниках

1. оклюзія — оклю́зія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. оклюзія — -ї, ж. 1》 Закупорка, закриття, непрохідність. 2》 хім. Вбирання газів міжатомними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 3》 Захоплення домішок в процесі утворення кристалічного осаду. 4》 мед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оклюзія — ОКЛЮ́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Поглинання газів мікроскопічними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 2. мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелепи у зімкненому стані; прикус. 3. Витіснення холодним повітрям приземного теплого повітря у верхні шари атмосфери. Оклюзія циклону.  Словник української мови у 20 томах
4. оклюзія — оклю́зія (від лат. occlusus – замкнений, прихований) 1. Вбирання газів металами. 2. Витиснення вгору холодним повітрям приземного теплого повітря. 3. Змикання зубів верхньої і нижньої щелеп, прикус.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. оклюзія — ОКЛЮ́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Поглинання газів мікроскопічними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 2. мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелепи у зімкненому стані; прикус.  Словник української мови в 11 томах