оклюзія
оклю́зія
-ї, ж.
1》 Закупорка, закриття, непрохідність.
2》 хім. Вбирання газів міжатомними порожнинами в металах, мінералах і т. ін.
3》 Захоплення домішок в процесі утворення кристалічного осаду.
4》 мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелеп у зімкненому стані; прикус.
5》 мед. Блокування або закупорення проходів.
6》 У морфології – стійке закриття просвіту порожнистих утворень в організмі.
7》 В метеорології – витиснення вгору холодним повітрям приземного теплого повітря.
Великий тлумачний словник сучасної української мови