оклякати
окляка́ти
-аю, -аєш, недок., оклякнути, -ну, -неш, док.
1》 Втрачати рухомість, чутливість від холоду або перенапруження (про кінцівки); заклякати, дубіти.
2》 перен. Ставати нерухомим (від подиву, страху і т. ін.); завмирати, ціпеніти.
3》 діал. Ставати на коліна.
Великий тлумачний словник сучасної української мови