1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оклюзія

оклю́зія

-ї, ж.

1》 Закупорка, закриття, непрохідність.

2》 хім. Вбирання газів міжатомними порожнинами в металах, мінералах і т. ін.

3》 Захоплення домішок в процесі утворення кристалічного осаду.

4》 мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелеп у зімкненому стані; прикус.

5》 мед. Блокування або закупорення проходів.

6》 У морфології – стійке закриття просвіту порожнистих утворень в організмі.

7》 В метеорології – витиснення вгору холодним повітрям приземного теплого повітря.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оклюзія — оклю́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оклюзія — ОКЛЮ́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Поглинання газів мікроскопічними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 2. мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелепи у зімкненому стані; прикус. 3. Витіснення холодним повітрям приземного теплого повітря у верхні шари атмосфери. Оклюзія циклону. Словник української мови у 20 томах
  3. оклюзія — оклю́зія (від лат. occlusus – замкнений, прихований) 1. Вбирання газів металами. 2. Витиснення вгору холодним повітрям приземного теплого повітря. 3. Змикання зубів верхньої і нижньої щелеп, прикус. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. оклюзія — ПРИ́КУС (положення зубів при зімкнутих щелепах), ОКЛЮ́ЗІЯ спец. Словник синонімів української мови
  5. оклюзія — ОКЛЮ́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Поглинання газів мікроскопічними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 2. мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелепи у зімкненому стані; прикус. Словник української мови в 11 томах