оклюзія
оклю́зія
(від лат. occlusus – замкнений, прихований)
1. Вбирання газів металами.
2. Витиснення вгору холодним повітрям приземного теплого повітря.
3. Змикання зубів верхньої і нижньої щелеп, прикус.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оклюзія — оклю́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- оклюзія — -ї, ж. 1》 Закупорка, закриття, непрохідність. 2》 хім. Вбирання газів міжатомними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 3》 Захоплення домішок в процесі утворення кристалічного осаду. 4》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оклюзія — ОКЛЮ́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Поглинання газів мікроскопічними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 2. мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелепи у зімкненому стані; прикус. 3. Витіснення холодним повітрям приземного теплого повітря у верхні шари атмосфери. Оклюзія циклону. Словник української мови у 20 томах
- оклюзія — ПРИ́КУС (положення зубів при зімкнутих щелепах), ОКЛЮ́ЗІЯ спец. Словник синонімів української мови
- оклюзія — ОКЛЮ́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Поглинання газів мікроскопічними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 2. мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелепи у зімкненому стані; прикус. Словник української мови в 11 томах