оклюзія

ПРИ́КУС (положення зубів при зімкнутих щелепах), ОКЛЮ́ЗІЯ спец.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оклюзія — оклю́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оклюзія — -ї, ж. 1》 Закупорка, закриття, непрохідність. 2》 хім. Вбирання газів міжатомними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 3》 Захоплення домішок в процесі утворення кристалічного осаду. 4》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оклюзія — ОКЛЮ́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Поглинання газів мікроскопічними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 2. мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелепи у зімкненому стані; прикус. 3. Витіснення холодним повітрям приземного теплого повітря у верхні шари атмосфери. Оклюзія циклону. Словник української мови у 20 томах
  4. оклюзія — оклю́зія (від лат. occlusus – замкнений, прихований) 1. Вбирання газів металами. 2. Витиснення вгору холодним повітрям приземного теплого повітря. 3. Змикання зубів верхньої і нижньої щелеп, прикус. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. оклюзія — ОКЛЮ́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Поглинання газів мікроскопічними порожнинами в металах, мінералах і т. ін. 2. мед. Співвідношення зубів верхньої та нижньої щелепи у зімкненому стані; прикус. Словник української мови в 11 томах