оклунок
КЛУ́НОК (торба або невеликий мішок з чим-небудь, пристосовані для носіння їх за плечима), ОКЛУ́НОК, КЛУМА́К, ТЛУМА́К розм. Чоловіки спочатку почали подавати клунки. Мар'ян взяв у дорогу три мішки: в одному було різне хатнє начиння, в другому — зерно, а в третьому, найменшому — одежа (М. Стельмах); Після врожаю Плахотку можна було іноді бачити з оклунком зерна у жигаївській пивниці, де він напивався (А. Шиян); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клумаків збіжжя нового урожаю (А. Іщук); Савчиха трохи тлумака не згубила — тяжкий такий (О. Маковей).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оклунок — оклу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- оклунок — -нка, ч. Те саме, що клунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оклунок — Ка, ч., інд.-авт. Те саме, що клунок. Як удова, з оклунком заходить Україна в рідний дім... (Т.1, кн.2:156). Словник поетичної мови Василя Стуса
- оклунок — ОКЛУ́НОК, нка, ч. Те саме, що клу́нок. Баба з великим оклунком на плечах поспішає. За нею плентається хлопчик, теж з оклунком (С. Васильченко); Найближчої неділі випросив у матері оклунок проса, звалив його на плечі, поніс у Валки на базар (В. Словник української мови у 20 томах
- оклунок — ОКЛУ́НОК, нка, ч. Те саме, що клу́нок. Баба з великим оклунком на плечах поспішає. За нею плентається хлопчик, теж з оклунком (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах