окрай
БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал. (при позначенні безпосередньої близькості); КО́ЛО (указує не тільки на безпосередню, а й на незначну відстань від кого-, чого-небудь); БЛИ́ЗЬКО, ПОБЛИЗУ́, НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (з род. в., рідше з род. в. і прийм. в і д і без нього — при позначенні незначної відстані від кого-, чого-небудь). Чого тільки не почуєш в ці сині вечори біля вогнища! (О. Гончар); Побіля річок, озер та видолинків України є мільйони таких джерелець з цілющою і чистою водою (М. Чабанівський); Хочу встать та глянути, бо знаю, що вона сидить кінець стола, край віконця (І. Нечуй-Левицький); Там же коло греблі — окрай побережжя Сохла скрізь по вербах рибальська мережа (І. Манжура); Козаче село Глибове при самому Дніпрі (Марко Вовчок); Василь щосили махає косою і чує, як вона палить попри самий корінь стебло, що за ніч відсиріло і стало крихким (І. Чендей); Близько воза дітвора — школярі зволочини стягають у купу (А. Головко); Прилучилась до їхнього гурту і Юлька Яловець, що жила поблизу Марійки (Є. Гуцало); Недалеко нашого дому була простора громадська толока (І. Франко); В Тульчині і неподалік Тульчина проживав славетний російський полководець О. В. Суворов (І. Цюпа); Поруч із ним ішов хазяїн підводи, літній, бородатий Данило Корж із села Піски, що неподалеку від Вітрової Балки (А. Головко).
I. КРАЙ (лінія, що обмежує поверхню чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії), КІНЕ́ЦЬ, КРА́ЙКА розм., ЗАКРА́ЙОК розм., ЗАКРА́ЇНА розм., ПРУГ розм., ПРУЖО́К розм., РУБЕ́ЦЬ розм., О́КРАЙ заст., ОКРА́ЙОК заст., ОКРА́ЄЦЬ заст., ПРИКОНЕ́ЧЧЯ діал. Він підбіг до краю покрівлі і скочив униз (М. Коцюбинський); В кінці села, коло самої Роставиці, стояла хата старого Петра Джері (І. Нечуй-Левицький); Крокуючи по крайці автостради, солдат сказав, що до Франції ще дуже далеко (Ю. Яновський); На закрайках дахів разками намиста висіли скляні краплі туману (П. Панч); Здіймалися до неба коричневі, закам'янілі після зламу закраїни дупла (П. Загребельний); Віталій поліз через високий кам'яний мур з битим склом на прузі (Ю. Смолич); Киплячій воді стало тісно в казані, вона витісняла геть піну, полилась через пружок просто в жар (Ю. Збанацький); Зворушення її було таке велике, що вона, втерявши сили, трохи була не урвалась з муру, коли б завчасу не вхопилась руками за високий рубець башти (М. Старицький); Йде смерть, схиляючись до тих, Що, поранені, при окраях доріг, Лежать у варті (М. Бажан); З-за Долу поволі піднімалась темна, з сивими окрайками хмара (П. Колесник); У протоці тісній проривається море шалене І відділя острівне приконеччя і край Італійський (М. Зеров).
Словник синонімів української мови