Словник синонімів української мови

оранда

ШИНО́К (невеликий заклад, де продаються спиртні напої), КОРЧМА́ (КОРШМА́), ОРА́НДА (ОРЕ́НДА) заст., КРУЖА́ЛО заст., КАБА́К заст., ШИНК заст., діал.; МОНОПО́ЛЬКА заст. розм., МОНОПО́ЛІЯ заст. розм. (такий заклад, де торгували казенною горілкою). Як іти од нашої слободи до Любчиків, то при дорозі шинок стояв (Марко Вовчок); На місці причалу колись пором був, а там корчма стояла, де зараз Палац культури афішами блищить (О. Гончар); — Приведи по обіді музики в оранду, бо я танцювати хочу (І. Нечуй-Левицький); Гарно нарядилась (Дидона), Як би в оренду на танець (І. Котляревський); (Сильвестр:) Пробач нас, княже, ледве розшукали Цього ми грека в ближньому кружалі, Де чаші він зі смаком вихиляв (І. Кочерга); Тепер же мені Немає рідні. Є в мене п'ятак, Піду я в кабак (М. Чернявський); А тепер ми розійшлись, Батько шинк тримати, А я не так до шинку, Як люблю орати (С. Руданський); Побазарувавши, дід заходив до "монопольки" (П. Панч); Мерщій подався (Василь Іванович) до своєї монополії (С. Васильченко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. оранда — ора́нда іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. оранда — -и, ж., заст. Шинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оранда — ОРА́НДА, и, ж., заст. Шинок. Ледача невістка не хоче робить, Ходить до оранди горілочки пить (з народної пісні); У неділю на селі, У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. оранда — Шинок, корчма  Словник застарілих та маловживаних слів
  5. оранда — ОРА́НДА, и, ж., заст. Шинок. Ледача невістка не хоче робить, Ходить до оранди горілочки пить (Чуб., V, 1874, 752); У неділю на селі, У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала (Шевч., II, 1963, 98).  Словник української мови в 11 томах
  6. оранда — Оранда, -ди ж. 1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить. Чуб. V. 752. 2) Аренда.  Словник української мови Грінченка