Словник синонімів української мови

оригінал

ДИВА́К (той, хто викликає здивування своєю поведінкою, вчинками), ЧУДА́К, ОРИГІНА́Л розм., ЧУДА́Р розм., ЧУДИ́ЛО розм., ЧУДІ́Й розм., ЧУДОДІ́Й розм., ХИМЕ́РНИК розм., ХИМЕ́РА розм., ПРОЯ́ВА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ЕКСЦЕ́НТРИК заст.; КУМЕ́ДНИК (той, хто викликає сміх). Треба заспокоювати цього дивака. Тямущий інженер, а боїться кожної дурниці, з кожної мухи ладен зробити отакенного слона (Ю. Шовкопляс); Іван Чорногорець був химерний чоловік. По селу про нього ходило багато всяких переказів і легенд. Із цих оповідань фізіономія його вимальовувалась, як фізіономія сільського чудака в гіршому разі і оригінала — в кращому (І. Сенченко); — От чудар! Якісь там недоумкуваті дівчата сказали дурницю, а ти ось і на рідну матір, і на всіх лютуєш (Є. Кротевич); Мій товариш таки чудило був: усе щось зморозить (Г. Хоткевич); — Цей будинок колись будував для себе один чудій-адмірал (Ю. Яновський); (Вареник:) Дементій Васильович вже навчилися пихи такої: ніби з тобою говорять, а дивляться он куди. Чудодій! (М. Кропивницький); Надрукована книжка про химерника із Яблунівки так і не потрапила на прилавки магазинів (Є. Гуцало); — Не раз я насипав йому шапку талярами, так ідучи й витрусить на порозі.. Такий химера! (П. Куліш); — Що це воно за проява: пані яка, "бариня", чи з простих? (А. Кримський); — Сам собі їсти варить, сорочки пере... бурлакує старий причуда (С. Васильченко); У цього калмикуватого кумедника, мабуть, таки не всі дома (М. Рудь).

ОРИГІНА́Л (те, що є основою для відтворення, копіювання, перероблення тощо), ПЕРШОТВІ́Р, ПЕРВОТВІ́Р, ПЕРШОДЖЕРЕЛО. Життя і твори Шевченка так вразили й захопили Войнич, що вона вивчила українську мову, щоб читати поета в оригіналі (В. Козаченко); Жоден переклад неспроможний до кінця вичерпати першотвір (з газети); З французьких книжок, окрім Жорж Занда, я мало читала в первотворі, більш у перекладах (Леся Українка); Зараз великого поширення набуває звертання до першоджерел (з газети).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. оригінал — оригіна́л 1 іменник чоловічого роду, істота про людину оригіна́л 2 іменник чоловічого роду першотвір  Орфографічний словник української мови
  2. оригінал — I [ориег'інал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў (першотвір) II [ориег'інал] -ла, м. (на) -лов'і/-л'і, мн. -лие, -л'іў (про людину)  Орфоепічний словник української мови
  3. оригінал — ч. 1》 род. -у. Те, що є основою для відтворення, копіювання, переробки і т. ін. || Справжній твір або документ (не копія). Текст, з якого роблять переклад на іншу мову. || Текст, малюнок і т. ін. для поліграфічного відтворення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оригінал — (твір) першотвір, авторотвір, див. первотвір, (людина) дивак, (вона) дивачка, чудій, чудасій, чудар, чудняй, химерник, (вона) химерниця  Словник чужослів Павло Штепа
  5. оригінал — ОРИГІНА́Л, ч. 1. род. у. Те, що є основою для відтворення, копіювання, переробки і т. ін. – Цей документ ворога варто опублікувати в газетах, а оригінал зберегти для музею (В. Кучер); Художник статую з натури малював. І вийшла статуя не зовсім гожа.  Словник української мови у 20 томах
  6. оригінал — оригіна́л (від лат. originalis – первісний, природжений) 1. Справжній твір (не копія). 2. Первинний, вихідний документ. 3. Справжній документ, рукопис на відміну від копії або підробки, фальсифікації.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. оригінал — Документ у своєму первісному матеріальному й змістовому вигляді; автентичний взірець (не копія).  Універсальний словник-енциклопедія
  8. оригінал — ОРИГІНА́Л, у, ч. 1. Те, що є основою для відтворення, копіювання, переробки і т. ін. — Цей документ ворога варто опублікувати в газетах, а оригінал зберегти для музею (Кучер, Чорноморці, 1956, 138); Художник статую з натури малював.  Словник української мови в 11 томах
  9. оригінал — рос. оригинал 1. Перший, основний примірник документа. 2. У міжнародних торговельних операціях — штамп на першому примірнику документа, договору.  Eкономічна енциклопедія