остистий
ОСТИ́СТИЙ (який має довгі або густі остюки; з остюками), ОСТЮКУВА́ТИЙ. Навколо, скільки оком кинеш, плюскотять на остистих нивах остисті й безості пшениці (М. Стельмах); Хліб був житній.., чорний і остюкуватий (Н. Кобринська).
Словник синонімів української мови