отрясати

ОБТРУСИ́ТИ (ОТРУСИ́ТИ) (трусінням викликати опадання чого-небудь — плодів, листя і т. ін.), СТРУСИ́ТИ, ОТРЯХНУ́ТИ рідше, ОБТРЯСТИ́ (ОТРЯСТИ́) розм. рідше. — Недок.: обтру́шувати (отру́шувати), стру́шувати, отряха́ти, обтряса́ти (отряса́ти). — Старші хлопці обтрусили яблуню в Жигая (А. Шиян); — Пірре, так мені чогось грушок забажалось, полізь на дерево та струси який десяток (переклад М. Лукаша); Коли щось шурхнуло, мов птах, з кущів струснуло росу (Леся Українка); Мою пісню пташки підхопили в гаю, отряхаючи роси крильми (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. отрясати — отряса́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. отрясати — -аю, -аєш, недок., отрясти, -су, -сеш, док., перех., рідко. Те саме, що обтрушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отрясати — ОТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТРЯСТИ́, су́, се́ш, док., що з чого, рідко. Те саме, що обтру́шувати. – Отрясаю прах цього дому од ніг своїх! – промовив батько, виходячи з дверей (І. Нечуй-Левицький); І принесе [Марія] Води погожої..  Словник української мови у 20 томах
4. отрясати — ОТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТРЯСТИ́, су́, се́ш, док., перех., рідко. Те саме, що обтру́шувати. — Отрясаю прах цього дому од ніг своїх! — промовив батько, виходячи з дверей (Н.-Лев., І, 1956, 326); І принесе [Марія] Води погожої..  Словник української мови в 11 томах