офірувати

ЖЕ́РТВУВАТИ (давати добровільно що-небудь на користь когось, чогось), ОФІРУВА́ТИ рідше; ПОДАВА́ТИ (давати милостиню). — Док.: поже́ртвувати, відда́ти, офірува́ти, пода́ти. Одні підставляли йому своє сіно, інші жертвували навіть власні накривала (Мирослав Ірчан); Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... (М. Старицький); — Подай, ясновельможний, милостинку, з своєї ясновельможної ласки (І. Нечуй-Левицький).

ЖЕ́РТВУВАТИ ким, чим, заради, задля кого, чого (нічого не шкодувати задля когось, чогось), ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого, ОФІРУВА́ТИ що, чим, рідше, ПОСВЯ́ЧУВАТИ що, діал. — Док.: поже́ртвувати, відмо́витися, офірува́ти, посвяти́ти. Яка людина, жінка! Яка духовна сила й готовність жертвувати заради інших, бути для них зорею ясною в тяжкі хвилини!.. (Вал. Шевчук); Воїн чорнявий, од щастя і слави радо відмовився б я, тільки б сіяла, як в сонці отави, вільна Вкраїна моя! (В. Сосюра); — Я для неї життя своє офірувала. Рук не покладала, поки в люди не вивела (Я. Гримайло); І тут (при роботі) він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення, що задля сподіваної більшої користі радо посвячує меншу (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. офірувати — Офірува́ти: — жертвувати [30;51]  Словник з творів Івана Франка
2. офірувати — офірува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. офірувати — див. ЖЕРТВУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
4. офірувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех., рідко. Те саме, що жертвувати. Офірувати собою — те саме, що Жертвувати собою (див. жертвувати).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. офірувати — Жертвувати, пожертвувати, присвячувати, присвятити, поприсвячувати  Словник чужослів Павло Штепа
6. офірувати — Ую, -уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що жертвувати. Холодний повів холодну халабуду обдавав, палахкотіло полум'я любові, котрому ти життя офірував. (ЧТ:105).  Словник поетичної мови Василя Стуса
7. офірувати — ОФІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що і без прям. дод. Те саме, що же́ртвувати. Не словом – ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... (М.  Словник української мови у 20 томах
8. офірувати — Офірува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. офірувати — ОФІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і неперех., рідко. Те саме, що же́ртвувати. Не словом — ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала… (Стар., Поет. тв.  Словник української мови в 11 томах
10. офірувати — Офірува́ти, -рую, -єш гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.  Словник української мови Грінченка