ошатний

ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм. (відповідно до обставин, пристойно); ПРИБРАНИЙ (гарно й охайно). Сам кобзар такий ошатний, у солом'яному брилі, у білій сорочці (А. Шиян); — О, та який ви прийшли нарядний, урочистий! (О. Донченко); Виряджений хлопець вертався з ярмарку (К. Гордієнко); Неначе ласочка, випорхнула пишно розряджена Христя (Панас Мирний); Біля вичепуреного та пахучого Юрася присів Михась (С. Чорнобривець); Увечері після виступу Михайло Бова пішов у жовтий будиночок на Базарній вулиці. Якось його туди повело розчепурене дівчисько (Д. Ткач); Слухняно повернулися (піонери) під поштовхами унтера, який намагався догодити вифранченому морському льотчикові-офіцеру (І. Ле); Коли він виходить із двору, не пізнають його, такий він приодягнений та бравий (Григорій Тютюнник); Охайна, прибрана, в білій чистій хустинці, сидить (Дорошенчиха), жде (О. Гончар).

ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал. (призначений для одягання у вихідні, святкові дні, для виходу в театр, гості та ін.); ПАРА́ДНИЙ, ПАРАДО́ВИЙ (про форму, мундир; розм. — взагалі про одяг). Входить Інга. Вона в ошатній сукні з затканого сріблом шовку (І. Кочерга); Мама теж одягається красиво, тільки не в карнавальне, а в нарядне своє плаття (О. Іваненко); У столовій.. сиділа пані поважного віку ..у стрійному чорному кружевному чепці (Олена Пчілка); Вона наділа спідницю і вихідну білу кофточку (І. Муратов); Назустріч — пов'язане терновими недільними хустками чимале жіноче товариство (Я. Качура); Білобороді аксакали робили нові і лагодили старі святкові сідла (З. Тулуб); Дівчина йшла в святній одежі (М. Коцюбинський); На хурах везли.. оксамитове та шовкове празникове убрання (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. ошатний — оша́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ошатний — Пишно <�гарно, чепурно, розкішно> вбраний, р. одягний, стрійний; (одяг) чепурний, гарний, святковий, елегантний, пишний, с. розкішний, д. прибірний.  Словник синонімів Караванського
3. ошатний — -а, -е. 1》 Гарно, святково вдягнений. || Гарно, святково прибраний, прикрашений. 2》 Гарний, святковий (про одяг, убрання і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ошатний — ОША́ТНИЙ, а, е. 1. Гарно, святково вдягнений. Перед нею з'явився омріяний принц – ошатний, культурний і з лиця набагато кращий за Халявку (П. Панч); Мов краля із вілли, Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна (І.  Словник української мови у 20 томах
5. ошатний — Оша́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ошатний — ОША́ТНИЙ, а, е. 1. Гарно, святково вдягнений. Перед нею з’явився омріяний принц — ошатний, культурний і з лиця набагато кращий за Халявку (Панч, На калин. мості, 1965, 152); Мов краля із вілли, Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна (Вирган, В розп.  Словник української мови в 11 томах
7. ошатний — Ошатний, -а, -е Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.  Словник української мови Грінченка