ошатний

Пишно <�гарно, чепурно, розкішно> вбраний, р. одягний, стрійний; (одяг) чепурний, гарний, святковий, елегантний, пишний, с. розкішний, д. прибірний.

Значення в інших словниках

1. ошатний — оша́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ошатний — -а, -е. 1》 Гарно, святково вдягнений. || Гарно, святково прибраний, прикрашений. 2》 Гарний, святковий (про одяг, убрання і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ошатний — ОША́ТНИЙ, а, е. 1. Гарно, святково вдягнений. Перед нею з'явився омріяний принц – ошатний, культурний і з лиця набагато кращий за Халявку (П. Панч); Мов краля із вілли, Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна (І.  Словник української мови у 20 томах
4. ошатний — ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. ошатний — Оша́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ошатний — ОША́ТНИЙ, а, е. 1. Гарно, святково вдягнений. Перед нею з’явився омріяний принц — ошатний, культурний і з лиця набагато кращий за Халявку (Панч, На калин. мості, 1965, 152); Мов краля із вілли, Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна (Вирган, В розп.  Словник української мови в 11 томах
7. ошатний — Ошатний, -а, -е Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.  Словник української мови Грінченка